Шаблоны для Joomla 3 здесь

Рівненський ліцей №1 Рівненської міської ради

Як працювати з гнівом - Відкрити... Підлітковий вік -  Відкрити...
Як підтримувати життєстійкість -  Відкрити... Самоушкодження абоо салфхарм -  Відкрити...
Кабінет психолога -  Відкрити... Як взаємодіяти з дітьми чиї батьки на фронті -  Відкрити...
ЯК ВЧИТЕЛІ МАЮТЬ ТУРБУВАТИСЯ ПРО СЕБЕ -  Відкрити... Як допомогти вийти із шокового стану - Відкрити...
Як допомогти дитині налаштуватися на навчання -  Відкрити...  

Часто батьки не можуть знайти спільну мову з підлітками, жаліються, що діти мають складний характер та не можна ними впоратись. Але насамперед батьки мають звернути увагу на свої дії та підходи у вихованні.  Підлітки насправді мають спокійний та зрозумілий характер, батьки своїми діями провокують їхню агресію, недовіру та відсторонення.

Треба знати, що абсолютно всі проживають кризу підліткового віку, це природно.

Основна задача цієї підліткової кризисепаруватися від батьків. Стати більш самостійними, впевненими, авторитарними. Яким чином це можна зробити? Через непослух та деякі протести. Якщо підлітки постійно слухатимуться й робитимуть те, що кажуть батьки, вони не сепаруються — криза буде не пройденою. Дитина в цьому віці має стати самостійною, розв’язувати певні задачі, робити власні помилки. Також у підлітка має бути особистий простір.

Існує чимало статей про те, як учителям психологічно впоратися з навчанням в умовах карантину, які онлайн-ресурси та додатки будуть корисними на дистанційці. Однак, є ще важливий момент, на який варто звернути увагу. Взаємини у класі. 

Учням потрібно допомогти підтримувати зв'язок навіть під час спілкування через екран, щоби вони відчували себе однією дружною командою. Ми підготували добірку ефективних порад для тимбілдингу в онлайн-/офлайн-форматі!

Психологічний термін «фабінг» означає зневажливе ставлення до інших на користь свого мобільного телефону (звичка постійно відволікатися на свій смартфон під час розмови зі співрозмовником, проявляючи до нього, певним чином, зневагу). Його авторами стали співробітники американського рекламного агентства McCann, яким потрібно було представити нове слово для опису поведінки, пов’язаної із занадто частою перевіркою смартфонів, планшетів та інших пристроїв. Упродовж останніх років схильність власників мобільних телефонів постійно перевіряти свої телефони значно зросла.

Батьківство – одна з найпочесніших місій в нашому житті. А також це- безстрокова, супер відповідальна робота, в якій результати непередбачувані і відстрочені у часі.

Карантин, спричинений пандемією коронавірусу поставив перед батьками різних каїн непросте завдання: захистити здоров’я своєї сім’ї  і виконати основні життєві завдання в умовах обмеженого пересування і обмеженого кола спілкування. На  дорослих,  окрім необхідності забезпечити харчування, здоров’я і комфорт дітей, лягла відповідальність за навчання та організацію дозвілля власних чад.  Часто все це доводиться поєднувати з дистанційною зайнятістю дорослих. Також зріс рівень загальної тривожності. Така ситуація вимагає напруження психологічних ресурсів  людини. Тому існує реальна небезпека емоційного вигорання батьків  під час карантину.

1.Залучайте всі можливості для навчання

Шкільне навчання – найкращий час для інвестування в майбутнє. Адже знання та навички, отримані у цей період, є запорукою майбутніх професійних досягнень.

Добре, коли дитина має успіхи та навчається у школі із задоволенням. А якщо ні? У такому випадку треба шукати альтернативні шляхи, наприклад, онлайн-школи. Тут теж можна отримати якісні знання у комфортній атмосфері. Професійні викладачі знають секрети мотивації, тож навчання буде простим і зрозумілим, а значить, ефективним.

  • Підтримуйте в дитині її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем, досягнень, а можливо й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.
  • Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрілася у школі. Обґрунтуйте їх необхідність.
  • Дитина має право на помилку. Коли людина навчається, в неї може щось не виходити, це НОРМАЛЬНО!
  • Складіть разом з дитиною режим дня, стежте за його виконанням.

12 порад від психологині Світлани Ройз

  1. Повернути (або сформувати) звичний під час шкільного життя режим дня. (Починати прокидатися щодня на 15-30 хвилин раніше).
  2. Влаштувати дітям з молодших класів зустріч з друзями та однолітками в Zoom або в кіно/парку/на квесті перед початком школи. Лише відчувши безпеку в контактах, вони зможуть узятися до навчання .
  3. Надіслати всім дітям щирий короткий лист з позитивним повідомленням перед навчальним роком від імені класного керівника (куратора, тьютора).

Лансаротська конвенція – міжнародно-правовий документ щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Держави-учасниці Конвенції зобов’язані прийняти законодавчі норми, спрямовані на криміналізацію сексуального насильства щодо дитини в сім’ї або в «колі довіри», а також дій, вчинених з комерційною метою та з метою отримання прибутку, і також вжити заходів щодо захисту дітей-жертв і притягнення винних до відповідальності.

Радою Європи спільно з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» підготовлено та адаптовано інформаційні матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів.

  1. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

1) Захист дітей в інтернеті https://vimeo.com/464178591;

2) Сексуальний шантаж https://vimeo.com/464179613;

Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції.

Нам часто складно знайти час, щоби вкласти щось у себе. Здається, що цей внесок має бути ресурсозатратним, щоби дати користь.

Якщо ми почнемо з того, що хоча би 2 хвилини будемо перефокусовувати увагу з зовнішнього простору у внутрішній, звертати увагу на те, які сигнали нам подає наше тіло, привчати себе до уважності до себе і своїх потреб – ми виявимо, що в нашому житті набагато більше ресурсу, радості й усвідомленості, ніж нам здавалося.

14 травня 2020 року у ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 імені Володимира Короленка відбувся практично-психологічний семінар для вчителів «Труднощі та переваги освітнього процесу з використанням дистанційних технологій» з використанням сервісу для онлайн-конференцій “ZOOM” за участі спікера, практичного психолога школи Тетяни Драганчук. Учасники семінару обговорили особливості дистанційного навчання з позиції вчителя, учня та батьків.

  1. Тримайте під контролем власні емоції. Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх. Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків. «Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації. Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно». Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то гіперболізує (перебільшить) небезпеку в своїй уяві.
  2. Станьте ініціатором розмови.

Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала. Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації. Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом. «Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків. Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження. Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників».

Сьогодні існує факт: вірус є і люди хворіють. Тому, варто подбати про безпеку та психіку своїх дітей, дотримуватись елементарних правил особистої гігієни та карантину.

Слід пам'ятати, що кожна дитина по-різному буде реагувати на стресову ситуацію, яка склалася у світі. В підлітковому віці     (11-16 років) емоційна сфера у дитини більш вразлива і можуть з'явитися випадки емоційних вибухів або навпаки фрустрації та усамітнення. І якщо страшно дорослим, ніби зі стабільною психікою, то у дитини, в якої вона ще не досить сформована - може з'явитися страх чи депресивний стан.

Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено?


ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ


  1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.

Як саме потрібно переглядати новини? На що звертати увагу, щоб не піддатись маніпуляціям чи не бути дезінформованим? Зберігайте собі на стіні ці короткі «шпаргалки», які допоможуть вам переглядати телебачення, читати газети чи пости у соцмережах із більшою пильністю та критичним мисленням.

Дистанційне навчання – це, насамперед, не технічні засоби, а чи здатен учитель налагодити зв’язок з учнями, підтримати їх і вдало спланувати роботу.


ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ


Перше. Я вклоняюсь учителям, які готові до змін і які зараз працюють у новому форматі або готуються до цього: ви дуже швидко адаптуєтесь до зовнішніх умов, це величезне навантаження. Я б дуже хотіла, щоб сьогодні не тільки лікарі, а й вчителі відчули нашу повагу і вдячність за те, що вони роблять. Це стосується також і директорів шкіл, і вихователів дитячих садочків, які залишаються на зв’язку зі своїми вихованцями. Це зараз важливо для нас усіх.

На виконання листа Управління освіти Рівненського міськвиконкому від 17.02.2020 № вих.-181/01-21/20 та Міністерства освіти і науки України від 05.02.2020 № 6/144-20 «Щодо запобігання поширенню тютюнокуріння, наркоманії та вживання алкогольних напоїв серед здобувачів освіти» повідомляємо, що у ЗОШ I-III ступенів №1 імені Володимира Короленка активізовано просвітницьку роботу щодо формування здорового способу життя та створення безпечного освітнього середовища. А також доведено до відома педагогічного колективу та батьків інформацію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В.Іванкевич щодо розповсюдження  та використання серед дітей такого тютюнового виробу як «снюс».

СНЮС: БЕЗДИМНИЙ ТЮТЮН, ЯКИЙ НЕБЕЗПЕЧНІШИЙ СИГАРЕТ

Сьогодні існує безліч різних видів наркотиків, які негативно впливають на психіку і фізичний стан людини. На жаль, багато речовин, які зараз є у вільному доступі, є або наркотиками, або препаратами, що містять токсини. І одна з таких речовин іменується Снюс. Що це таке? Багато хто вважає, що це відмінний замінник сигарет, який не зашкодить навіть підліткам. Звичайно, така думка – абсолютно помилкова. І саме через те, що люди не усвідомлюють справжньої проблеми, снюс поступово стає причиною багатьох захворювань і залежності.

Навчити дитину поважати інших – не так просто, як може здатися на перший погляд. Брак у дітей поваги до людей навколо часто стає проблемою для батьків та вчителів. Досить важливо навчити дитину поважати інших людей, оскільки це не тільки стане для неї основою, на якій базуватиметься спілкування з ними, а й формуватиме в неї самоповагу.

Діти- особливі, і те, що для нас очевидно, зовсім не є очевидним для них. Тому не завжди можна очікувати від дитини розуміння моральних, патріотичних, сімейних цінностей. Ставтеся до дитини як до людини, яка цього вчиться, але уникайте великовагових моралей і нотацій. Дитина не буде їх розуміти і перетравлювати. Просто шанобливо спілкуйтеся, і передавайте досвід. Дитина буде вдячною. Наприклад: «ось коли я був маленьким, зі мною сталася така історія ..», «в дитинстві я дуже боявся ..», «я дуже не любила, коли моя мама ...»

  1. Діти отримують все, що хочуть і коли хочуть.
  • Я голодний! – Через секунду я куплю що-небудь перекусити.
  • Я хочу пити. – Ось автомат з напоями.
  • Мені нудно! – Візьми мій телефон.

Здатність відкласти задоволення своїх потреб – це один з ключових чинників успіху. Ми хочемо зробити наших дітей щасливими, але, на жаль, ми робимо їх щасливими тільки зараз і нещасними – в довгостроковій перспективі. Уміння відкласти задоволення своїх потреб означає здатність функціонувати в стані стресу. Наші діти поступово стають менш підготовленими до боротьби навіть з незначними стресовими ситуаціями, що в підсумку стає величезною перепоною для їхнього успіху в житті. Ми часто бачимо нездатність дітей відкласти задоволення своїх бажань в класі, торгових центрах, ресторанах і магазинах іграшок, коли дитина чує «Ні», тому що батьки навчили її мозок негайно отримувати все те, що вона хоче.

Сьогодні все більше батьків замислюються про шкоду і користь гаджетів для дітей, тому що технічні пристрої стають все більш доступними. Навіть в тих сім’ях, де дохід невеликий, кожна дитина має свій телефон з іграми.

З одного боку, цифрові технології розширюють кругозір, забезпечують доступ до великого обсягу нової інформації, сприяють комунікації. Але з іншого боку, вони все частіше відводять з реального світу, призводять до залежності, подібно до наркотичної. Навіть з’явилися терміни «електронний кокаїн», «цифровий героїн».

В останні місяці для мене дуже актуальна тема. Коли батьки в розлученні і мама не справляється емоційно, коли у батьків проблеми в стосунках, коли дитина є розмінною монетою в сім'ї, коли дитину не приймають такою якою вона є і ще багато різних «коли»...

Що я бачу - дитині погано, її накриває, вона в школі шукає притулок і нірку, в яку можна сховатися, шукає розуміння і прийняття. Припустимо нірку вона знайшов. Тепер головне пересидіти. І якщо проблеми в сім'ї не закінчуються, навчання не відбувається. Школа не може бути в повній мірі ефективною. Тому що дитині важливо закрити інше питання. І це не хімія/математика, як ви здогадалися.

На жаль, для більшості батьків школа – справжнє випробування. Виконання домашніх завдань із дитиною вже з початкових класів перетворюється на «катування». Діти влаштовують істерику, а нерви старшого покоління просто не витримують. Виникає логічне запитання: що батьки роблять не так?

  • Дітям властиво захоплюватися: чим молодша дитина, тим менше обсяг її уваги. Тому дуже часто дитина так захоплена грою, що в прямому сенсі не чує батьків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ: Перш ніж підвищити голос, підійдіть, покладіть руку на плече, встановіть зоровий контакт і повторіть своє прохання.

  • «Два в одному». Коли батьки просять про дві і більше дії одночасно (помий руки і сідай за стіл), дитина не може запам'ятати послідовність і щось вислизне з її уваги.

РЕКОМЕНДАЦІЇ: Одне прохання - одна дія.

Сторінка 1 із 2

© 2024 ARTEM PRONCHUK. All Rights Reserved.
Рівненський ліцей №1