Часто батьки не можуть знайти спільну мову з підлітками, жаліються, що діти мають складний характер та не можна ними впоратись. Але насамперед батьки мають звернути увагу на свої дії та підходи у вихованні. Підлітки насправді мають спокійний та зрозумілий характер, батьки своїми діями провокують їхню агресію, недовіру та відсторонення.
Треба знати, що абсолютно всі проживають кризу підліткового віку, це природно.
Основна задача цієї підліткової кризи — сепаруватися від батьків. Стати більш самостійними, впевненими, авторитарними. Яким чином це можна зробити? Через непослух та деякі протести. Якщо підлітки постійно слухатимуться й робитимуть те, що кажуть батьки, вони не сепаруються — криза буде не пройденою. Дитина в цьому віці має стати самостійною, розв’язувати певні задачі, робити власні помилки. Також у підлітка має бути особистий простір.
Як батькам співпрацювати з підлітком
Ми не можемо зламати й переробити дитину. Це лише співпраця і ніяк інакше. Щоб дитина більше розповідала про своє життя, треба правильно ставити питання.
- Неправильно:Як справи в школі? Які оцінки?
- Правильно:Чи був твій однокласник сьогодні у школі? Що цікавого було на математиці? Що тобі не сподобалося на уроці географії? Питання мають бути уточнювальні й не зводитися до стандартних.
Не треба вимагати від підлітка цілковитого підкорення та контролювати кожен крок. Батьки мають давати вибір та розуміння, що вони поруч і готові до розмови.
Деякі ситуації підвищують рівень недовіри. Підліток починає брехати. Він не почувається комфортно, тому не може довіряти батькам.
Якщо ти бачиш, що дитина прийшла зі школи засмученою, підійди та скажи: «Я бачу, що тебе щось засмутило. Якщо хочеш про це поговорити, я буду на кухні, чекатиму на тебе».
Це про повагу кордонів та вибір. Якщо дитина захоче поговорити — вона прийде. Якщо ні, треба дати їй час, а не наполягати. Варто застосовувати техніку «Я повідомлення» у спілкуванні. Тобто, не казати дитині, що вона погана, а «Я хвилююся за тебе», «Мене засмучує твоя поведінка» тощо.
Про особистий простір підлітка
Часто батьки контролюють кожен крок підлітка, вони думають, що так зможуть запобігти помилкам.
Чим більше батьки контролюватимуть особистий простір дитини, тим більше вона щось приховуватиме. Це про контроль та позицію авторитарного дорослого, її не має бути у підлітковому віці. Підлітки розумні й креативні. Якщо їм треба щось приховати, вони обов’язково це зроблять.
Батькам варто пам’ятати, що підлітки — це такі самі особистості. Якщо мати народила дитину, це не значить, що вона — її власність.
Треба подумати, чи було б тобі приємно на місці дитини. Якщо батьки порушуватимуть особисті кордони дитини, це у майбутньому робитимуть інші — дружина, чоловік, друзі, колеги, курівник тощо. Тоді вже доросла людина вважатиме, що це нормально.
Не варто намагатись виправити коло спілкування підлітка. Батьки не зможуть контролювати, з ким дружить дитина. Треба навпаки налагоджувати контакт з друзями. Запрошувати їх в гості, їздити з їхніми родинами на пікніки чи ходити гуляти. Так можна насправді дізнатися про друзів.
Можна придумати певні традиції, наприклад, щоп’ятниці дитина з друзями може замовляти піцу і збиратися у вас вдома. Це буде на очах батьків, вони будуть поряд, але не заважатимуть.
Про батьківський авторитет
У підлітковому віці авторитет батьків відходить на другий план, і це нормально. У цей період авторитет завойовують друзі, тренери, вчителі тощо.
Які ще фактори вливають на побудову стосунків з підлітком
Треба завжди цікавитися думкою підлітка. Йому важливо бути значущим, він має розуміти, що він — особистість. Треба хвалити його та дякувати, якщо він розповів те, що батьки не знали.
Батьки також мають вміти нормально сприймати дитяче «ні». Нести повідомлення: «Тобі не обов’язково бути поганим, щоб я звернув увагу на тебе». Пропонуйте завжди обговорювати різні ситуації, питати, які ще були варіанти вирішення, щоб підліток сам його обирав. Діти у цьому віці завжди роблять висновки, все розуміють, їм не потрібні постійні нарікання. Важливо дати підлітку зробити свою помилку. Якщо вони не зроблять свої помилки зараз, це станеться у 20, 30 років. Дорослій людині ці помилки коштуватимуть набагато дорожче.
Що робити при сварці з підлітком
Коли сталася сварка, і ви говорите дуже гучно, на емоціях, треба змінити картинку. Піти на кухню та попити води, вийти на вулицю й пройтися. Лише потім повернутися і спокійно все обговорити. Варто під час сварки говорити за себе та свої емоції: «Я дуже зла(-ий)», «Мені не подобається» тощо. Дати підлітку змогу говорити. Питати дитину, що вона хотіла б. Не перебивати, дати висловитися, а в кінці пропонувати альтернативи розв’язання проблем.
Про експерименти
Бажано аби діти мали змогу реалізовувати свої бажання саме у підлітковому віці. Пофарбувати волосся у якийсь яскравий колір.
Якщо для батьків це не так, то треба казати: «Я можу дозволити, але ось на вибір три кольори. Я дозволяю, але ось такі межі».
Те, що не шкодить здоров’ю дитини та оточенню, можна дозволяти. Якщо цього не робити, людина все одно проекспериментує, але вже у зрілому віці.
Тож головними аспектами побудови довірливих стосунків з підлітками є співпраця, повага особистих кордонів, право на вибір, зацікавленість їхнім життям, а також можливість зробити помилку.