Що таке ПВК Редан? ПВК Редан — це агресивна субкультура, яка виникла в РФ, де влаштовувала масові бійки у різних ТРЦ. Зазвичай її учасниками стають саме підлітки.
Представники субкультури називають себе павуками та носять одяг із зображенням павука та четвірки. Це вказує на джерело появи руху — японський аніме-серіал Hunter x Hunter, що розповідає про бандитське угруповання під назвою Геней Рьодан.
Учасники субкультури виступають проти «навколофутбольних фанатів, уродженців Кавказу та мігрантів».
Додаток “ПВК” представники субкультури додали до своєї назви без жодної мети та не мають наразі жодного стосунку до військових формувань.
Провокування конфліктів і масових бійок між підлітками — таку мету ставлять перед собою організатори зібрань молоді.
ЯК ГОВОРИТИ З ПІДЛІТКАМИ ПРО «РЕДАН»?
Участь дитини у будь-якій субкультурі може свідчити про бажання віднайти приналежність до певної групи. Однак не може свідчити напряму про стан її сім’ї.
Найчастіше підліток прагне знайти розуміння, якого йому не вистачає у буденному оточенні. Тож якщо у батьків з дитиною налагоджені довірливі стосунки й вони можуть сісти та у комфортній обстановці поговорити про те, що хвилює підлітка, то ймовірність її участі у субкультурі може значно зменшитись.
Та все ж таки у будь-якому разі варто провести профілактичну бесіду та пояснити, чим агресивна поведінка, яка притаманна ПВК Редан, може нашкодити як дитині, так і іншим людям.
Якщо підліток проявляє агресію, або ж має прихильність до цієї субкультури, то можна спробувати звернутись до дитячого психолога.
Водночас не варто поспішати забороняти дитині дивитись аніме, оскільки японська анімація є певним видом мистецтва. Тож варто, хіба що поцікавитись, про що розповідається в історії. Певна зацікавленість у захопленнях підлітка може навіть трохи зблизити батьків з дитиною.
Поради батькам
- Спокійно, відкрито і прямо поспілкуватися з дитиною, надати їй можливість говорити, коли буде до цього готова, не підганяти її.
- Якщо дитина розповідає, куди вона ходить і як проводить свій час, батьки мають виявити якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; слід виявляти терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
- Потрібно опанувати інтернет-технології, мати власні акаунти в соцмережах, стати там другом своїй дитині.
- Щотижня слід аналізувати вміст сторінок дитини, уважно читати її публікації, вивчати групи, до яких вона приєдналася.
- «Познайомитися» з віртуальними друзями дитини, звертати увагу на фото й відео, що викликають її інтерес, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.
- Показати дитині, що батьки піклуються про неї, запропонувати провести разом час.
- Зосередитися на тому, щоб показати дитині її переваги, знайти її сильні сторони, допомогти побачити себе унікальною особистістю.
- Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до батьків слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема, у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
P.S. За протиправні дії передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність, яка наступає з 14 років.
У зону ризику виявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в інтернеті не контролюють.