Шаблоны Joomla 3 тут

Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 імені Володимира Короленка

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО В ДИТИНИ ВДОМА ЩОСЬ НЕ ТАК?

Проблеми в сім’ї дитини – чи повинна школа втручатися? Школа тісно дотична до сімей. Саме тут можна помітити, що сім’я зараз переживає не найкращі часи.

Настрій і поведінка. Якщо дитина пригнічена, сумна, замкнена в собі – це повинно привернути увагу вчителя. Так само, як надміру агресивна поведінка. Особливо, якщо вона не була властива дитині до цього. Насторожувати мають крадіжки, сексуалізована поведінка, відсутність шкільного приладдя, а також випадки, коли дитина приходить до школи, але не сидить на уроках, б’ється (або б’ють її), ображає (або стає жертвою образ).

Втрата інтересу до навчання.

Харчування. Варто звернути увагу, чи дитина завжди голодна і просить в однокласників їжу. Але це не слід плутати з особливостями, характерними для певного віку. Наприклад, підлітки швидко ростуть і завжди голодні.

Відвідування. Дитина не з’являється у школі якийсь час, а коли приходить – то поводиться не так, як раніше.

Батьки не з’являються на батьківських зборах і не виходять на зв’язок.

ЩО РОБИТИ?

Якщо в дитини проблеми (не йдеться про грубе порушення прав – наприклад, жорстоке поводження), а батьки не виходять на зв’язок, то є сенс звернутися в центр соціальних служб, щоб соцпрацівник прийшов до сім’ї і розібрався, що відбувається.

Якщо дитина в синцях, то школа повинна інформувати поліцію і Службу у справах дітей та сім’ї.

Якщо є вікові проблеми з сім’єю чи оточенням – то можна на класній годині розбирати поведінкові особливості. У деяких школах уже є така практика – моделювати ситуації: “Коли ти дізнався, що у твого друга у класі проблеми – як можна допомогти, до кого звернутися? Якщо тобі погано, сталася неприємна ситуація – кому ти можеш про це сказати в школі, кому довіряєш у класі?”.

Це потрібно для того, щоб на ранній стадії виявити проблему, яка може призвести до неблагополучності, і до того, як сім’я опиниться у кризі чи в складних життєвих обставинах.

Група подовженого дня може мати не тільки освітньо-виховний характер. Вона може надавати психо-соціальну допомогу. У неформальній обстановці можна довірливо поговорити з дитиною, подивитися, як вона грається, спілкується з однолітками.

ЩО РОБЛЯТЬ ЗА КОРДОНОМ?

Діти не вміють прикидатися. Вони – завжди дзеркало сім’ї. В Естонії соцпрацівник, учителі і психолог зустрічають дітей, коли вони приходять до школи. Дивляться, в якому настрої дитина, хто її приводить. Хтось радісно стрибає, хтось сонний, а хтось не вітається, забув взуття… Ці моменти фіксують. Якщо бачать, що дитина прийшла агресивна чи засмучена, то вчитель каже психологу: спробуй на перерві в коридорі підійти і запитати, як справи (а не в кабінет заманювати), поговори, щоб зрозуміти, що відбувається.

В Естонії був експеримент, коли у школах безкоштовно годували всіх учнів, щоб не стигматизувати дітей із малозабезпечених сімей і щоб всі мали можливість повноцінно поїсти. Це все – превенція неблагополуччя. Якщо сім’я малозабезпечена – для неї це реальна допомога.

У Берліні в деяких школах соцпрацівників більше, аніж вчителів, бо в школі дитина проводить дуже багато часу. Тут можна на ранніх стадіях виявити проблеми, які соцслужбі, навіть прийшовши до сім’ї додому, виявити складно.

ЩО ШКОДИТЬ?

СамодіяльністьУстановка – сміття не виносять з хати. Коли в новинах показують, як у школі побили дитину, однолітки зняли це на відео, а вчителі дізналися про це із соцмереж чи коли до них нагрянула поліція – хто в це повірить?

Я впевнена, що школа про це знала і спостерігала за проявами булінгу. І намагалася проблему вирішити самостійно. Зібрати дітей, сказати, що так не можна. Але для підлітків вчителі (особливо старої формації) – не авторитети. Батьки теж. Для них авторитети – такі ж діти, як вони. Тому, як правило, діти збиваються в групи – це теж відповідає психологічному розвитку.

Питання, що з цим робити. Є прогресивні школи, які впровадили таку форму роботи як медіація. Вони запрошують психолога чи медіатора, який може в ненасильницкому спілкуванні врегулювати конфліктні ситуації. Так само можна владнати конфлікти між учителями і батьками.

ЧИ ДОПОМОЖУТЬ СЛУЖБИ?

Можна сказати, що всі й усюди працюють погано і немає сенсу до когось звертатися. Може, система зараз і не працює так, як би нам хотілося, але над цим треба працювати, бо соціальне неблагополуччя поглиблюється. Соцпрацівники, на жаль, і за бажання не можуть все охопити.

Проблему в сім’ї можна виявити найдивовижнішим способом. Дитина може в автобусі розповісти незнайомому дорослому, як із нею погано поводяться. І це вже питання до цього дорослого – як він далі діятиме. Був випадок, коли жінка, яка веде гурток малювання, звернулася з питанням, як їй допомогти дитині, над якою мама чинить психологічне насилля.

Варто розуміти, що чим раніше виявиться проблема – тим простіше, дешевше і ефективніше її розв’язати. Вона не буде прогресувати і перетворюватися в соціальне дно.

Робота школи – це саме така можливість виявити проблему на ранній стадії і допомогти ефективно.

 

© 2020 ARTEM PRONCHUK. All Rights Reserved.
ЗОШ №1 м.Рівне