Сьогодні надважливо знайти та зберегти незалежну траєкторію духовного розвитку цінностей, яка дає можливість формувати ідентичність, полікультурність та солідарність в учнівської молоді. Ініціатива Руслани Шекель – представниці батьківської спільноти Рівненського ліцею №1 - стала колосальним продовженням важливої колективної справи, яка бере свій початок з 18 травня 2024 року.
Цьогоріч у нашому ліцеї вшановували 80 - річчя від початку депортації радянським режимом кримських татар. З нагоди пам’ятної дати п. Руслана замовила бурштинову картину в Інни Шеметовської, витвір мистецтва є промовистим свідченням, що ми - пам’ятаємо і не пробачимо: у 1944 році радянські органи безпеки депортували щонайменше 180 000 кримських татар до Середньої Азії. За різними оцінками, у перші три роки після вигнання від голоду та хвороб померло від 20 до 46% усіх депортованих. Серед загиблих майже половина – діти до 16 років.
Щемливо та проникливо прозвучали рядки поезії Богдани Казанжи «Мамо, будь ласка, скажи мені» у виконанні Руслани Шекель на загальношкільному заході, учні 7-Б класу презентували меседж від Василя Стуса «Терпи, терпець тебе шліфує». Автор неповторних рядків співчував кримськотатарському рухові, підтримував його. Тому кримські татари, які живуть в Києві, завжди запрошують Дмитра Стуса (сина відомого поета) на молебень, який вони замовляють у річницю смерті Василя Стуса або в день його перепоховання.
Ліцеїсти переконані: Крим – це Україна! Батьківська та учнівська спільнота передала символічну картину нашій Джамалі, яка на «Євробаченні-2016» здобула перемогу з піснею «1944». Пророчі слова В. Стуса – промовисте свідчення нашої солідарності: «Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації»
{gallery}2024/05-may/02-the-trajectory-of-patriotic-space{/gallery}
Олеся Ткачук, класний керівник 7-Б класу