Багато хто з батьків зіштовхувався із ситуацією, коли дитина не розповідає їм про свої проблеми: що з нею сталося, що її налякало, засмутило, здивувало… Така поведінка може спостерігатися вже з 7-річного віку.
Чому діти стають менш відвертими з батьками про своє життя? Як батькам змінити ставлення до дитини, щоб вона не боялася розповідати про свої проблеми та страхи?
ДИТИНА НЕ РОЗПОВІДАЄ БАТЬКАМ, ТОМУ ЩО ВОНА МІРКУЄ:
- Я ВПОРАЮСЯ САМ.
- дитина звикла, що їй говорять – ти дорослий, ти повинен…;
- у дитини є потреба довести собі та іншим, що вона «доросла», оскільки вона не відчуває своєї авторитетності;
- у дитини може бути відчуття, що дорослий лише нашкодить своїм втручанням
- коли у дитини відсутній досвід для оцінки ситуації та усвідомлення серйозності того, що відбувається.
- НЕ ВВАЖАЄ СИТУАЦІЮ ВАЖЛИВО.
- дитина просто не звернула увагу на ситуацію.
- БАТЬКИ РОЗГНІВАЮТЬСЯ.
- коли батьки агресивно реагують на складні ситуації і теми. Тому дитині легше самостійно пережити те, що відбувається, ніж відчути на собі додатковий тиск, травматизацію чи негативні емоції від батьків
- БАТЬКИ ЗАСМУТЯТЬСЯ.
- можливо, дитина зіштовхнулася з тим, що емоційний стан батьків нестабільний. І їй доводиться брати відповідальність за емоції і почуття дорослого. Це величезне навантаження. У цьому випадку дитина не може покластися на батьків, тому що вони сприймаються нею як «менша фігура».
- БАТЬКИ ВСЕ ОДНО НЕ ЗАХИСТЯТЬ
- якщо батьки у складних для дитини ситуаціях її не підтримують , не дають відчуття опори і захисту (наприклад, коли дитину ображають або знецінюють викладачі, тренери та інші дорослі)
- БАТЬКИ РОЗЧАРУЮТЬСЯ
- можливо, дитині соромно, і вона не впевнена, чи батьки сприймуть те, що вона «погана»
- є сім’ї, де прагнуть до «ідеальності», в яких батьки не дозволяють собі помилятися або показують дитині, що не помиляються. У таких сім’ях дитина звикла «заслуговувати» любов за успіхи та досягнення: через оцінки чи досягнення у спорті тощо. Тому дитина відчуває тягар відповідальності за «успішність батьків» та «успішність сім’ї» і не хоче повідомляти про свої невдачі
- якщо в родині використовується саркастичний гумор, який знецінює людину
- занижена та нестійка самооцінка дитини і батьків
- НАДМІРНА УВАГА ТА КОНТРОЛЬ БАТЬКІВ
- якщо батьки після розмови з дитиною занадто тривожаться, постійно її контролюють, засипають питаннями, порадами або влаштовують допит
- відсутність у батьків вміння слухати
- перебивання та коментування розповіді дитини
- нав’язування власної думки та оцінки ситуації, порад
- відсутність довіри між батьками та дитиною
- БАТЬКАМ АБО ІНШІЙ ЛЮДИНІ (ДРУГУ) ЗАШКОДИТЬ РОЗПОВІДЬ
- можливо, дитина залякана маніпуляторами і боїться за батьків або друзів. У цій ситуації важливо стежити за зміною стану дитини (порушенням сну, харчування, проявів тривожності)
- БАТЬКАМ НЕ ЦІКАВО
- якщо дитина не отримує підтримки, якщо втрачено довіру, якщо теми, цікаві батькам, обмежуються питаннями про оцінки в школі та чи зроблене домашнє завдання.
ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ?
- якщо дитина хоче говорити — слухайте її, не перебиваючи і не даючи порад, поки вона не попросить
- пам’ятайте, що життя дитини — це не тільки школа та навчання
- усвідомлюйте, що дитина спирається на нашу дорослість, силу і стійкість. Якщо вона відчуває, що ми — дорослі і допоможемо тоді, коли їй болить, коли в неї істерика чи їй страшно, дитині легше нам довіритися
- пам’ятайте самі і нагадуйте дитині, що помилки — частина успіху
- показуйте, що дитина важлива для вас, незалежно від того, які оцінки вона отримує, від її вчинків, поведінки … Так, нам неприємно, якщо дитина пукне в «неналежному місці», або якщо ми дізнаємося, що підліток матюкається або не здав контрольну роботу. Але дитина повинна бути важливою для нас у будь-якій ситуації!
- створюйте домашні ритуали, хвилинки близькості – вони зближують. Не зважайте на вашу втому чи завантаженість
- розвивайтесь самі, свій потенціал, щоб не залежати від успішності дитини
- говоріть про те, що вам важлива безпека і стан дитини. Але не лише говоріть, а й дійте. Дотримуйтеся тут правила золотої середини!
Пам’ятайте, для дитини потрібна і важлива ваша любов, проявляйте її!
Всього найкращого Вам та вашим сім’ям!